По кошмарі : На українські теми / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво "Світ". – 2005. – Т. 2. – C. 231–234.
Вперше опублікована в журналі: ЛНВ. – 1913. – Т. LXIV. – Кн. XI. – С. 268–271.
Подається за першодруком.
Авторська примітка в кінці видрукуваної статті засвідчує дату її написання: “Стаття ся написана була по скінченню процесу, 29 с. с. жовтня”. Своїми враженнями по закінченні гучного процесу Бейліса, який широко висвітлювався у київських газетах упродовж вересня-жовтня 1913 р., М. Грушевський ділиться з читачами ЛНВ. Процес, пов’язаний із звинуваченням прикажчика київської цегельні М. Бейліса у ритуальному вбивстві вихованця Софійського духовного училища А. Ющинського, був грубо сфабрикований групою реакційно налаштованих представників російських шовіністичних організацій з метою провокації чорносотенних погромів євреїв у Києві. На боці звинувачення виступав київський лікар-психіатр І. Сікорський. Захисниками на процесі була група відомих адвокатів, яку представляв Д. Григорович-Барський. Від православної церкви захисником виступив авторитетний знавець іудаїзму, професор Київської духовної академії О. Ілаголєв. Він обґрунтував, що історичні джерела не підтверджують фактів уживання євреями християнської крові. З протестом проти шовіністичних провокацій виступили А. Шептицький, С. Єфремов, а стаття В. Короленка “Господа присяжные заседатели” облетіла всі прогресивні тогочасні видання. Процес закінчився виправданням М. Бейліса.
Бібліотека
адреса матеріалу: 
